Горизо́нт, або о́брій, о́вид, видноко́ло, виднокра́й, небокра́й, небосхи́л, крайне́бо, кругови́д, кругозі́р, кругогля́д (від дав.-гр. ὁρίζων — «те, що обмежує») — уявна лінія торкання небосхилу і земної поверхні. Розрізняють видимий горизонт та істинний горизонт. Кут між площиною істинного горизонту і напрямком на видимий горизонт, називають нахилом горизонту (синоніми: пониження горизонту, депресія горизонту).
На рисунку: точка A — точка спостереження; H'H — площина істинного горизонту; відрізок AC1 — геометрична (теоретична) дальність видимого горизонту; дуга AB1 — географічна дальність видимого горизонту; кут α — нахил горизонту; B1B2B3B4 — лінія видимого горизонту.
Частина земної поверхні на відкритих для погляду місцях, де добре видно лінію обрію, називається відкритою місцевістю, а обрій називається видимим. У місцях, де лінію обрію не видно, місцевість називають закритою.
Обрій має чотири основні сторони: північ, південь, схід, захід. Між основними сторонами обрію розташовані проміжні сторони: між північчю і сходом — північний схід; між півднем і сходом — південний схід; між північчю і заходом — північний захід; між півднем і заходом — південний захід.
